Тетіївський «базарник» Олег Балагура ганить Зеленського, але живе за рахунок держави

Тетіївський агробарон і директор одного із держпідприємств системи Національної академії аграрних наук Олег Балагура живе за рахунок держави, але при цьому не соромиться відкрито і настирно критикувати владу. По ньому вже давно плаче НАБУ, через нього дірка в бюджеті Тетіїва вже становить мільйони гривень, але при цьому йому сприяє прокуратура і керівництво НААН України. У чому ж секрет цього пройдисвіта?

Хто такий «базарник» Балагура?

Олег Балагура — місцевий Тетіївський феодал і депутат обласної ради. Він відомий тим, що поєднує роботу на державному підприємстві — Дослідному господарстві «Шевченківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України — із аграрним бізнесом.

У своєму недавньому інтерв’ю виданню «Моя Київщина» вінзаявив, що має намір восени 2020 роки знову балотуватися до обласної ради. Місцеві жителі і органи влади, можливо, і не помітили б цей акт самозамилування, якби не когнітивний дисонанс, який викликають його оцінки політичної ситуації в країні.

На питання, як він оцінює діяльність «Зе-Команди», Балагура прямо відповів, що вважає нардепів від правлячої партії «Слуга народу» непрофесіоналами, а країна під управлінням Володимира Зеленського та його оточення «настільки необачно і неупереджено крокує вперед, що є низка питань, які просто можуть нас повести неправильним шляхом». За його словами, нардепи від «Слуги народу», які «починають шукати як роздерибанити державні господарства і підприємства — це кінець світу».

Не дивно, що до обласної ради Олег Балагура збирається балотуватися від «Європейської Солідарності» Петра Порошенка. Такий вибір Балагура аргументує тим, що «ніколи не бігав по «базарах», тобто не змінював своїх політичних уподобань. Утім, сам же Балагура визнає, що довгий час очолював у Тетієві Селянську партію (за даними YouControl, з 2004 по 2016 роки). При цьому з реєстрів відомо, що районну організацію він «у спадок» передав в управління своєму синові — псевдопіарникові Богдану Балагурі. В 2014 році Олег Вікторович, за даними «Чесно», балотувався до парламенту від Всеукраїнського об’єднання «Заступ».

В попередніх скликаннях Київської облради фракцій Порошенка взагалі не існувало, а оскільки Балагура депутатствує з 1998 року — то точно проявляв свою партійну лояльність до різних політичних сил. А значить — таки «бігав по базарах».

Без п’яти хвилин корупціонер

Олег Балагура — не просто шанувальник п’ятого президента. Він директор державного підприємства, і отримує чималеньку зарплату від держави. Наприклад, за 2019 рік він задекларував 2,8 млн грн. доходів тільки на цьому місці роботи — приблизно $10 тис. щомісяця. Ці гроші можна порівняти з доходами членів правління великих держкорпорацій типу «Укрзалізниці». Але ж «Шевченківське» — це не «УЗ», чи не так? Сімейство і без того, м’яко кажучи, не бідує. У декларації у Олега Балагури — 86 га землі, 4 квартири по 90 кв. м кожна, 4 житлових будинки на 500 кв. м, і майже 750 кв. м нежитлових приміщень, Toyota Land Cruiser і Toyota Camry, а також мінімум 5 сільськогосподарських підприємств (згідно з даними системи YouControl, в групу сім’ї Балагури входить 14 фірм, зареєстрованих в ЄДРПОУ).

Для Балагур державне підприємство — виключно джерело активів і землі, яка використовується на благо їхнього приватного бізнесу, зокрема, компанії «Агро-Дібрівка», на яку свого часу переводилися ці активи. І оскільки цими аферами ніхто не займається, в районі існує думка, що Балагура скупив «на корню» не тільки всіх силовиків, а й як мінімум керівництво райдержадміністрації.

Яскравий приклад того, як Балагура веде справи в районі — історія із протоколом про корупцію, який повинне було виписати щодо нього Нацагентство з питань запобігання корупції. В 2018 році чиновник «забув» задекларувати свій автомобіль. Суд виніс рішення про закриття справи через збіг строків давності притягнення до відповідальності. А Тетіївська місцева прокуратура немовби навмисне «тягнула кота за хвіст», аби пропустити всі строки і не ставити на «агробаронові» клейма корупційного злочину.

Але не все так просто. На початку 2019 року ЗМІ писали про затримання адвоката Балагури, який нібито «вирішував питання» із протоколом про корупцію. В результаті адвокат отримав реальний строк, хоча сам «базарник» вийшов сухим з води. В районі подейкують, що це далеко не перший випадок, коли Балагура безпардонно кидає підлеглих чи колег «на амбразуру» заради своїх шкурних інтересів.

ДП чи «дійна корова»?  

Не отримати протокол про корупцію Балагурі було вкрай важливо. Адже якраз під час розгляду справи в суді у нього закінчувався контракт із ДГ «Шевченківське». Відтак щоб отримати можливість ще п’ять років безкарно «доїти» господарство, потрібно було «підмазати» усюди, де лиш тільки було можна. Зокрема, оточення Балагури не приховує той факт, що сама посада директора на новий строк обійшлась йому у $500 тис., які, ймовірно, взяв беззмінний президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало. Бо саме він ухвалює остаточне рішення про призначення керівників таких ДП. Безпосередню «угоду», можливо, здійснював хтось із помічників Гадзала, але це не міняє факту корумпованості системи. Тим більше, повірити в це не складно, знаючи що Гадзало ходить уже далеко не під першою кримінальною справою і регулярно потрапляє в корупційні скандали.

Чому посада «пересічного» чиновника в системі НААН коштує так дорого? Справа в тому, що ДП дає можливість Балагурі нелегально здавати в оренду тисячі гектар землі своїм же компаніям, а відповідно підпільно продавати урожай і отримувати з нього надприбутки. За оцінками, із 3,5-4 тис. га, які відповідно до статуту «Шевченківського», мали б використовуватися для вирощування експертиментальних сортів агропродукції, насправді дослідження проводять всього на якихось 20 га — там вирощують «супербуряк». Решта — незаконно здаються в оренду. Доходи від такої «синергії» із державними землями становлять не менше $4 млн на рік.

Не дивно, що, на відміну від багатьох інших об’єктів НААНУ, ДГ «Шевченківського» немає в списку приватизації, який регулярно оновлює Фонд державного майна. Попри те, що рано чи пізно — а особливо із ухваленням закону про ринок землі — господарство все ж виставлять на продаж, нині Балагурі потрібен час, щоб «підтерти» всі порушення законодавства і незаконні оборудки із майном та активами ДП, які вже давно переведені на його приватні фірми. На сина Богдана Балагура збирався через хитромудрі схеми перевести і кілька тисяч гектарів з управління «Шевченківського».

«Підтирати» йому допоможе влаштована в ДП «Шевченківське» дружина Галина Яківна. Там вона — начальник відділу кадрів. Свою посаду вона поєднує із керівництвом низкою підприємств умовного «агрохолдингу» Балагур. Це прямий конфлікт інтересів (дружина у прямому підпорядкуванні чоловіка на державному підприємстві), про який сам Балагура повинен був заявити до НАЗК і зробити все, щоб його уникнути. Проте в цьому інтерв’ю журналістам він просто «розводить руками»

 «Да, це порушення, да можуть бути якісь моменти. Якщо ти вліз в казну, тебе приїхали-найняли, виорали, забрали-завезли. Там таке розпорядження, там нічого немає, корови здихають, в жолобах пусто. То є конфлікт інтересів, а це є ситуація. Ви знаєте, сьогодні питання кадрів, немає кому вирішувати. Сьогодні кадри, сьогодні ці питання, реформа пенсійна дуже серйозні – дібрати таку людину, аби вона могла…У неї і так куча роботи», — плутаючись у словах виправдовує дружину Олег Балагура.

Блокував генплан, аби не платити податки

Але і це далеко не вся історія про те, як Олег Балагура свавільно відчуває себе на території району і систематично в прямому сенсі грабує громаду, користуючись власною безкарністю. Мова йде про блокування компаніями Балагури генерального плану Тетієва ще з 2016 року. Справа в тому, що частина підприємств міста, в тому числі і ферми Балагур, фактично знаходяться за межами населеного пункту, але при цьому користуються всіма об’єктами інфраструктури. А ось податки в міську казну не платять. Фактична плата за наділи у них — в 20 разів нижче нормативів.

Ще в 2014 році міськрада вирішила відкоригувати цю несправедливість і привести юридичні документи у відповідність з реальним станом справ — розширити межі міста і при цьому отримати належні податкові відрахування. Однак не так сталося як гадалося — низка компаній Балагури цей план заблокували через суд. За розрахунками глави Тетіївської ОТГ Руслана Майструка, така затримка обходиться міському бюджету у 1,5-2 млн грн. на рік. Тобто за 5 років місто втратило близько 10 млн грн., які могли піти на облаштування об’єктів соціальної інфраструктури, ремонт доріг або реконструкцію парків.

Таким чином виявилося, що крім отримання грошей безпосередньо з бюджету країни через ДП «Шевченківське», участі у корупційних схемах разом із керівництвом НААНУ, Балагура ще і не збирається платити справедливу суму податків в цей самий бюджет зі своїх приватних компаній.

При цьому фактичний державний чиновник продовжує ганити Володимира Зеленського, і збирається йти на вибори в команді Порошенка. Очевидно, що НАБУ та ДБР варто було б ретельніше приглянутися до спритника із Тетієва, який хоче всидіти одним гузном на двох, а можливо і більшій кількості стільців, обкрадаючи при цьому місцеву громаду, корумпуючи місцевих і національних чиновників — і собі незаконно збагачуючись за рахунок земель НААНУ.

Саме тому депутатам Тетіївської ОТГ, які ще не продалися Балагурі і його соратникам, важливо у найкоротші терміни подати запити до правоохоронних органів – НАБУ, ДБР і Нацполіції, аби притягнути цього «базарника» до справедливої відповідальності. А шукачі правди тим часом зможуть віднайти ще більше інформації про порушення і зловживання пройдисвіта. Тож далі буде.

Сергій Герасименко

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.