Побутовий газ, сірка, вода і навіть металева стружка: що заливають сьогодні в баки наші водії

Побутовий газ, сірка, вода і навіть металева стружка: що заливають сьогодні в баки наші водії

Ціни на пальне невпинно зростають. А от його якість просто жахлива. Працівники станцій техобслуговування іноді зливають замість пального з паливних баків поламаних авто смердючу рідину незрозумілого походження. Інші спеціалісти кажуть, що на наших автозаправних станціях паливо таке саме, яке було за радянських часів.

«Чомусь хтось лобіює подовження старих стандартів – можливо, для того, щоб мати люфт для ввезення. Бо сьогодні 60 % скрапленого газу везуть із Росії. Тобто ми, з одного боку, воюємо, а з іншого – спонсоруємо. Тож комусь це вигідно», – зауваживвиконавчий директор Міжнародної академії стандартизації Олег Цівлюк.

Працівник станції техобслуговування Сергій каже, що вихід з ладу клапанів і свічок уже став звичною проблемою. За його словами, десь раз на тиждень на станцію звертаються із поломками авто, які виникли саме через неякісне пальне. Такий ремонт коштує від 10 тис. грн до 1 тис. дол., а то й більше.

З дизельними двигунами ті самі проблеми, сказав  виконавчий директор «ВІОМ Дизель сервіс» Олег Бєлоносов.

«Є заправки з нормальним паливом. Там існує ризик купити не дуже якісне пальне, але він менший. Також є інший тип заправок – ми називаємо їх екстремальними. Вони взагалі продають не паливо. У двигуні щось чорного кольору, або зелене, або з різким запахом, або зі значною кількістю води. Я розумію, що певний відсоток води припустимий. Однак коли її 50 %, то це вже, погодьтеся, важко списати на атмосферні явища. І таких проблем більшає. А з грудня 2017 року до нас часто привозили автомобілі з металевою стружкою. Деталі автомобіля не зношені, а стружки іноді стільки, що дна в паливному баку не видно», – пояснив Олег Бєлоносов.

Журналісти спитала в киян у соціальній мережі, чи ламаються їхні автомобілі від неякісного палива. Коментарів посипався цілий шквал. Дописувачі перелічували, що і коли в їхній машині зламалося. Скаржилися майже на всі відомі бренди автозаправок. Хоча й експерти наголошують: постачальники різні, тож головні проблеми пов’язані з контролем і документацією.

Правоохоронці здебільшого залучають до перевірки автозаправок у межах проваджень і розслідувань державне підприємство «МАСМА-СЕПРО».

«У нас більше тисячі ГОСТів і стандартів. Візьміть і перегляньте їх. Більшість із них прийняті до 1992 року, і вони чинні! То про яке Євро-5 може йтися? Ми ж ніби всі в Євросоюз зібралися йти, чи як? Потрібна імплементація, адаптація тощо, а також нові стандарти. Ніхто цим не займається. Ми знаходимо десь 40 % невідповідностей заявленим нормам. Передаємо ці матеріали тим, хто замовляв в нас експертизу, але питання – що далі? Нам невідома подальша доля того пального, – говорить директор ДП «МАСМА-СЕПРО» Руслан Ткаченко. – По-перше, якщо ми хочемо навести лад на ринку нафтопродуктів, то повинні створити конкурентні, нормальні засади для тих, хто завозить, переробляє, а також перевіряє пальне. По-друге, треба імплементувати законодавство. Нарешті навести в ньому лад. Зараз же маємо таку картину: одна постанова скасована, бо містила корумповану складову, а замість неї створено п’ять нових, або ж закон безглуздий, і одне накладається на інше, призводячи до повного безладу. Люди не розуміють що їм робити далі».

Реєстр судових рішень переповнений процесами щодо неякісного палива. Логіка дивна, адже самі правоохоронці купують палива на чималенькі суми, і це тоді, коли з п’яти відібраних проб принаймні дві не відповідають вимогам.

Наприклад, у сусідній Польщі Інститут охорони прав споживачів і конкуренції чітко зазначає: «Система моніторингу та контролю якості палива працює з 1 травня 2004 року. Вона була створена для того, щоб дозволити Польщі виконувати свої зобов’язання, що випливають із членства в Європейському союзі. Правовою основою для системи моніторингу та контролю якості палива є Закон від 25 серпня 2006 року». А далі наведено перелік прийнятих директив. Натомість ми ніби у Європі, однак директиви Європейського союзу в нас не працюють.

«В Україні дуже багато фальсифікацій паливно-мастильних матеріалів і дуже мало лабораторій, які можуть дослідити масло. Скраплений газ взагалі вивчають лише чотири акредитовані лабораторії, а насправді лише вони можуть дати належну оцінку відповідності. Проблем дійсно чимало – як у технічному регулюванні, так і в питаннях нормативного забезпечення цього сегмента. Ми очікуємо на впровадження технічного регламенту, який зараз розробляють. Він має чітко визначити, де автомобільний газ, а де СПБТ (для побутових потреб). І якщо зараз не знайдуть порозуміння, якщо обмежать доступ побутового газу на автомобільний ринок, думаю, доля в цього технічного регламенту буде незавидна. Тобто навряд чи він набере чинності з 2019 року», – зауважив Олег Цільвюк.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *